Дистанційне навчання. Група №2 українська література (урок №3-4)

  Тема. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…». Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу в поезіях П. Тичини «Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…».
Завдання

Опрацювати матеріал

В поколіннях 

я озвуся,—

не згорю

і не загасну,—

мов огні електробуду…

І в майбутню

пору ясну

в пісні знов явлюся.

Й буду —

в людях жити буду.

Так писав Павло Тичина, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, щойого поезія будитиме в людях найкраще — людяність, любов до життя,одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдилося. Разом із тим, трагічна творча доля поета — це уособлення трагедіївсієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізичнототалітарним режимом. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо вершинне з творчих надбань письменника, що є окрасою світового письменства.

Перша книжка поезій П. Тичини з незвичайною назвою «Сонячні кларнети» (тоді писалося «Сонячні») вийшла друкому 1918 р. На обкладинці — соняшники.Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського clavus, що означає «ясний». Так названо інструмент за йогозвук — чистий, ясний, бадьорий.

Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всьогоживого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиваєсутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки —це поетичне вираження авторського розуміння гармоній всесвіту.
«Сонячні кларнети» — збірка Тичини, яка стала епохальноюкнижкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа.В. Стус у книжці «Феномен доби» пише, що «Компліменти буливеликі».
У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи —музика й поезія з братом живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами.
До збірки П. Тичина включив найкращі свої твори.

«Сонячні кларнети» поділяються на три тематичні групи.
До першої належить лірика з пейзажними й любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (уже відомі нам)«Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків»та такі, як «О панно Інно…», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте,як липа шелестить..?» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршівсправді можна назвати «Світлою нотою збірки». 

Друга збірка — це вірші про народне горе, принесене Першою Світовою війною. «Хтось гладив ниви…», «Іще пташня…».У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передаєнайтонші настрої й почуття.

Третя група тематично поєднується з другою: Україна й революція(«Одчиняйте двері…», «По блакитному степу», «Скорбнамати» та інші). Поет з позицій власного розуміння добра і зла,справедливості й народної моралі осмислює, що несе революцію рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорбниминотами» збірки.

Літературознавець Юрій Лавріненконазвав творчу манеру письма Тичини кларнетизмом, розуміючи його як «український варіант міжнародного символізму, а потім і як власного синтезу поетичного стилю». Сучасників поета і майбутніпоколіннячитачів бентежать оригінальна філософія митця, його незвичне світосприймання. У своїх естетичних шуканнях автор «Сонячних кларнетів» поєднав символізм із поетикою неоромантизму, імпресіонізму, експресіонізму. У неоромантизмі його приваблювали вольові та героїчні поривання особи, борця за свободу та національне відродження народу, романтичний ідеал прекрасного, непересічна, сильна духом людина, контраст-ність у змалюванні світу, елементи таємничості. В імпресіонізмі йому імпонували асоціативний зв'язок образів, суб'єктивність, витончене моделювання мінливих, миттєвих вражень, настроїв, а в експресіонізмі — емоційне вираження світу, охопленого катастрофізмом, застосування масштабної образності.

Загалом у європейському модернізмі Павлові Тичині імпонувала ідея самоцінності, суверенності, незалежності мистецтва слова, особливо ідеал «абсолютної поезії», позаполітичної позиції, що прозвучала у творах французького символіста Стефана Малларме. Проте український поет не наслідував його, а прокладав свій шлях у поезії. Він витворив оригінальний «кларнетичний» варіант модерного стилю, що базується на духовно-філософському струмені в ліриці доби. Цій меті митець підпорядковував музично-поліфонічні багатопланові образи-символи. У своїй художній практиці Тичина здійснив заповіт Поля Верлена: «Найперше — музика у слові!», запровадив, за словами Юрія Лав-ріненка. «тичинівськийпанритмізм (всеохоплювальний ритм) цілості, починаючи від серця поета і аж до всього універсуму безмежної різноманітності світів». Автор «Сонячних кларнетів» відкрив естетику музичного ритму в мистецтві слова, зробивши його генератором у моделюванні картини світу, почуттів, переживань ліричного героя. Вдавався Тичина до синхронного відтворення різних почуттів-смислів, сполучення в образі кольору, звуку, запаху, дотику, символів, алегорії. Витончена лаконічність зумовила вдосконалення поетом системи віршування: спираючись на народнопісенний ритм, він вибудовує оригінальну віршову структуру, вклинюючи в неї класичний ямб, поєднує дактиль з хореєм, застосовує верлібр, що зумовило рідкісну музикальність поезій митця. Василь Барка назвав Павла Тичину «хліборобським Орфеєм», адже його творчість сповнена символі-кою і віруваннями прадавніх українців.

ПавлоТичина у своїхестетичнихшуканняхвдавався до модерноїпоетики, постійноекспериментувавзі словом. Йогообразивиникали на основівізуального та музичногосвітосприймання.
 

Особливості кларнетизму
— незалежна від політики й ідеології «чиста поезія», що уславлює ідеал гуманізму та добра: «Приставайте до партії, де на людинудивляться як на скарб світовий і де всі як один проти кари на смерть»;
— музично-поліфонічні образи-символи: Мадонно моя… / Вжеславлять, співають нове ім’я. / (Ave, Maria, Калино моя!) Іде і сміється:життя! квіток! / Сонце на скрипку, хмарки у танок. (образ жінки);
— навіювання образу предмета замість його називання (сугестія): …Університет, музеї і бібліотеки не / дадуть того, що можутьдати / карі, / сірі, / блакитні. (очі як дзеркало душі);
— «синестезія» або синхронність різних почуттів та відчуттів (кольору, звуку, запаху, дотику): Пробіг зайчик / Дивиться — світанок! / Сидить, грається, / Ромашкам очі розтулює. / А на сході небо пахне, / Північорний плащ ночі / Вогняними нитками сточують / — сонце — / … (рух,світло, запах, колір);
— драматичні несподівані словосполучення: чорний акорд, очіхристовоскресні, ніжнотонні кораблі;
— наслідування заповіту Верлена: «Насамперед — музики!»:Я бриню, як струни / Степу, хмар та вітру.
— ритм в основі музичності поезії;
— слово-барвозвук: золотийгомін, чорнокрилля;
— вживання змістових розділових знаків: Зоряного ранку припади вухом до землі — / … ідуть. («Золотий гомін»)

Інформація про бій під Крутами

25 грудня 1917 року І в Харкові радянську владу проголосили більшовики, заявив І ши, що визнають Українську республіку як федеративну І частину Російської радянської соціалістичної республіки І і закликали вести боротьбу з Центральною Радою. Так І почалася громадянська війна, що тривала три роки. У січні 1918 року Червона армія на чолі з генералом Михайлом і Муравйовим наступала на Київ. Командування української 1 армії послало їй назустріч гайдамаків, а також декілька І сотень київських гімназистів. Бої були нерівні. В оточення потрапив загін із 300 гімназистів, які мужньо оборонялися і І всі загинули біля станції Крути. Тридцятьгероїв Крут булоі перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві

 Асоціативний  ряд за віршем  П. Тичини «Одчиняйте двері…».

Цитати	Асоціації
Одчиняйте двері	гості, непрохані гості, йти у світ, прийшла біда — відчиняй ворота, відкритість, щирість
Наречена йде!	радість, чистота, надія
Голуба блакить	радість, мир, злагода, безжурність
Очі, серце і хорали Стали, Ждуть…	душа наповнена очікуванням щастя, благості; благоговійна тиша!
Одчинились двері	різка зміна подій
Горобина ніч!	жах, неочікуваність сум’яття, безлад, катаклізми, людина безсила проти стихії
Всі шляхи в крові	вбивство, насилля, жорстокість, звірство, дикість, трагедії, страждання
Незриданними сльозами Тьмами Дощ…	сльози, жахіття, безпросвітність. Де розум, здоровий глузд, совість?

 Завдання

• На основі поданого матреіалу скласти опорний конспект.
• Вивчити напам'ять 1 поезію Пвла Тичини (на вибір: "Арфами, арфами...", "О панно Інно...", "Ви знаєте, як липа шелестить...").

Важливо

Виконану роботу  (фото-, відеоматеріали) надіслати для оцінювання на skosianchuk@gmail.com