Прочитайте текст та знайдіть відповіді на питання.
·
Що відображає
категорія числа іменників?
·
У протиставленні
яких форм реалізується категорія числа?
·
Чи словозмінна категорія числа?
·
Чи належить наголос
до засобів вираження категорії числа?
·
На які групи за
наявністю числа поділяються іменники?
·
Чи може іменник малеча мати форму множини?
·
Чи може іменник люди мати форму однини?
Категорія числа, як і категорія роду, є основною
категорією в системі словотвору і словозміни іменників. Вона вказує на
кількісний вияв того, що позначається самим іменником.
За
значенням і формою в українській мові розрізняються два числа: однина і
множина.
Однина
може означати один предмет з ряду однорідних: завод, місто; множина вказує на роздільну множинність однорідних
предметів: заводи, міста.
Однина
може мати й інше значення: означати єдність, сукупність предметів як неподільне
ціле, мати збірне, речовинне або абстрактне значення: селянство, листя; краса, радість; молоко, сіль. У таких іменниках форми множини або відсутні, або
виникають , коли треба вказати на розгалужену множинність предметів з
вищеназваними значеннями. Отже, поняття множинності не слід змішувати з
поняттям сукупності або збірності.
Множина
також може мати інше значення: може означати складні предмети (зябра, буси), парні предмети, складні
дії (вибори), складні маси, речовини (консерви) та ін.. У таких іменниках
значення роздільної множинності поєднується із збірним, речовинним або
абстрактним значенням.
З
граматичного погляду категорія числа в українській мові характеризується:
б) відмінностями словотворчої
структури співвідносних основ: основа іменників громадянин, киянин, вжитих у
формі множини, втрачає суфікс –ин,
який має значення одиничності (громадяни, кияни).
Іменники
залежно від наявності в них тих або інших форм числа поділяються на три групи:
·
Іменники, що
вживаються як в однині, так і в множині;
·
Іменники, що вживаються тільки в однині;
·
Іменники, що
вживаються тільки в множині;
Іменники, що вживаються як в
однині, так і в множині, становлять найбільшу групу. До неї входять:
а) назви предметів, що піддаються лічбі;
б)вживані в переносному значенні власні назви, іменники з
речовинним та іменники з абстрактним значенням.
Іменники,
що вживаються тільки в однині, не утворюють форм множини, не піддаються лічбі,
отже, й не сполучаються з кількісними числівниками.
·
Абстрактні з
суфіксами-изна(а), -ість, -інь;
·
Іменники на
позначення кількісно не окреслених грошових сум;
·
Іменники на
позначення почуттів, емоцій;
·
Збірні з суфіксами –от(а), -ур(а), -ств(о), -цтв(о).
Вино, земля, вода, пісок, шовк, крупа.
Форма множини від одиничних іменників може утворюватися, але при цьому
змінюється відтінок лексичного значення: перше
слово в однині називає речовину, а друге (у множині) – сорти, види,
вироби з цієї речовини.
Прочитайте. Вкажіть
вид яких іменників можна утворити форму
множини. Обґрунтуйте свою думку. Визначте морфемний склад виділених слів.
Каміння,
сум, хліб, студентство, бджола, жінка, камінь, океан, жіноцтво, пісок, взуття,
ворота, ворона, олія, милосердя, погода, питання, дріжджі,
людство, людина, зілля, бадилля, реалізм, роман, вибори, вимога,
підручник, колиска, Харків, ліхтар, зупинка, квасолиння,
відгомін, радість, кіннота іменини.
Немає коментарів:
Дописати коментар